Бесплатное хранение чужого имущества: налоговые последствия

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч. 1 ст. 936 ЦКУ).

Такий договір укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 ЦКУ. Зокрема, у письмовій формі він укладається між юрособами та між фізособами і юрособами.

Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Але установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі (ст. 946 ЦКУ).

Тобто цілком можливе зберігання чужого майна на безоплатній основі, але про це варто зазначити у самому договорі зберігання.

Зверніть увагу: при безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 3 ст. 947 ЦКУ).

Тобто, якщо ви бажаєте укласти договір зберігання, за яким зберігачеві взагалі нічого не сплачується, крім відсутності плати за послуги зберігання, у договорі слід зазначити відсутність плати за понесені ним витрати у зв’язку з наданням цих послуг.

Докладно про правила укладання такого договору, а також про бухоблік операцій за ним ви можете прочитати тут>>

Податкові наслідки безоплатного зберігання

У коментованому листі податківці розглядають вплив операції з безкоштовного[1] зберігання чужого майна (в цьому випадку – сировини) на сплату ПДВ та податку на прибуток.

Щодо оподаткування ПДВ. ДФСУ наполягає, що послуга зі зберігання майна, яке не належить товариству, за своєю сутністю є послугою, що самостійно надана товариством іншій особі. Навіть, якщо такою особою є постачальник сировини. А отже, сама сировина згодом стане власністю зберігача.

Тож, якщо договором купівлі-продажу передбачено, що за певних умов сировина зберігається у покупця (при цьому право власності на сировину зберігається у постачальника), є ризик, що при перевірці податківці наполягатимуть на тому, що:

• покупець є зберігачем;
• постачальник є поклажодавцем;
• зберігання такої сировини (товару) є наданням послуги із зберігання.

Наступна вимога ДФСУ: база оподаткування операцій з постачання послуг зі зберігання майна не може бути нижчою за звичайні ціни на такі послуги. Очевидно, що така позиція податківців ґрунтується на нормах другого абзацу п. 188.1 ПКУ.

А датою виникнення податкових зобов'язань з постачання послуг, оплата за які не здійснюється, вважається дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (згідно з п. 187.1 ПКУ).

Зверніть увагу на те, що таким документом зовсім не обов’язково має бути акт про приймання-передачу таких послуг. Якщо сторони договору купівлі-продажу не знали, що таке зберігання є окремою послугою, зрозуміло, що жодних актів про такі послуги вони не оформлювали. Але:

• якщо таке зберігання було зазначено у договорі,
• було оформлено будь-яким документом про приймання-передачу майна від поклажодавця зберігачеві,
• а далі майно повернулося постачальнику або було оплачено покупцем, і жодних претензій щодо незбереження такого майна не висувалося (тим більше, якщо таке повернення або перехід права власності оформлювалося додатковим первинним документом),

можна вважати, що документальні докази надання послуг у податківців є. І датою закінчення надання таких послуг буде або дата повернення майна постачальнику, або дата переходу права власності на майно до покупця (підтверджені будь-яким первинним документом).

Щодо оподаткування податком на прибуток. ДФСУ зазначає, що у зберігача дохід нараховується за датою складання акта або іншого документа, що є підтвердженням виконання зобов'язань, адже фактично надаються послуги (хоча посилаються при цьому вони чомусь на п. 137.1 ПКУ, в якому подібних норм немає).

Але що мали на увазі податківці, зрозуміти не важко. Якщо надаються послуги зберігання і вони оплачуються, у бухгалтерському обліку на підставі такого акту або іншого документу визнається дохід від реалізації послуг. Такий дохід збільшує фінрезультат, а отже враховується при формуванні об’єкта оподаткування податком на прибуток (за правилами пп. 134.1.1 ПКУ).

А що робити, якщо такі послуги надавалися, але безоплатно?

В бухобліку в такому випадку дохід не визнається. Звичайні ціни у такому випадку розділом ІІІ ПКУ вже не передбачені. Принцип витягнутої руки за ст. 39 ПКУ у операціях між резидентами України наразі не застосовується.

Отже, доходу не буде, будуть лише витрати з надання таких послуг (за наявності).

А якщо далі таке майно стане власністю зберігача? Чи можна витрати з такого зберігання (особливо, якщо це зберігання є умовою договору купівлі-продажу) віднести до первісної вартості придбаного товару (сировини)?

ДФСУ у коментованому листі посилається на Методрекомендації №373. І говорить, що те, чи можна врахувати такі витрати у вартості продукції, треба визначити за такими Методрекомендаціями. Хоча, насправді, дивитися треба стандарти бухобліку.

Згідно з п. 7 П(С)БО 16, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Тобто, якщо послуги зі зберігання оплачуються, витрати зі зберігання становлять собівартість таких послуг і визнаються одночасно із визнанням доходу від реалізації цих послуг.

Якщо ж послуги зі зберігання надаються безоплатно, витрати з їх надання визнаються у тому періоді, у якому вони були понесені.

Навіть, якщо йдеться про зберігання товару (сировини), право власності на які згодом переходить до зберігача, ці витрати виникли у зв’язку з наданням послуг зберігання (про що було зазначено у договорі купівлі-продажу). Тому віднести їх до первісної вартості такої сировини або до собівартості продукції, яка з цієї сировини буде виготовлена, на нашу думку, неможна.

[1] Зрозуміло, що «безоплатне» і «безкоштовне» зберігання в цьому роз’ясненні – це синоніми.

Доступ к полному тексту материала возможен только для зарегистрированных пользователей. Если Вы уже зарегистрированы на нашем сайте - пожалуйста, авторизуйтесь.

Если пока нет - зарегистрируйтесь прямо сейчас: это просто, не требует Ваших персональных данных и займет не более одной минуты.

Обратите внимание: новостная лента «Дебет-Кредит» содержит не только редакционные материалы, но также статьи сторонних авторов, разъяснения сотрудников фискальной службы и т.п.

Данные материалы, а также комментарии к ним, отражают исключительно точку зрения их авторов и могут не совпадать с точкой зрения редакции.

Редакция не идентифицирует лица комментаторов, а не модерирует тексты комментариев и не несет ответственности за их содержание.

Комментарии: 0

• Важно С 16 апреля действуют новые налоговые и таможенные льготы для бизнеса!

15 апреля Президент подписал Закон «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и другие законодательные акты Украины об администрировании отдельных налогов в период военного, чрезвычайного положения» (законопроект №7234). 16 апреля он был опубликован и именно с этой даты начали действовать его нормы

Президент подписал Закон «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и другие законодательные акты Украины об усовершенствовании законодательства на период военного положения» (законопроект №7190). 5 апреля его было опубликовано в "Голосе Украины"

Я. Железняк, Д. Гетманцев и еще несколько нардепов зарегистрировали в ВРУ законопроект №7232 о повышении налогов на 50% для компаний, не выходящих с рынка РФ. Его приняли 1 апреля в I чтении

1 апреля ВРУ поддержала два важных законопроекта с налоговыми изменениями - №7233 (в І чтении) и №7234 (в целом). Но судьбу ежемесячной единой отчётности решат уже во время голосования во втором чтении

Налоговики обнародовали новые справочники налоговых льгот - №107/1 и №107/2 (по состоянию на 01.04.2022 г.)

Комитет ВРУ по налоговой политике поддержал законопроект о введении ежемесячной единой отчетности вместо квартальной, возможности перехода на упрощенную систему всех компаний без ограничения по обороту и еще много сюрпризов. В частности, при фактических проверках ГНС во время войны будет проверяться и ценообразования

Налоговики подчеркнули, что налогоплательщики должны уплатить налоги за февраль 2022 года до 30 марта. Но исполнить свой долг можно и после войны. К тому же до 31 мая действует карантин и штрафа не будет относительно платы за землю, НДФЛ и ВС

Підприємство виготовляє продукцію та експортує за кордон. Після перетину кордону з Україною, на іноземному кордоні було присвоєно невірний код, через що у перетині іноземного кордону було відмовлено і товар повертається. Як відображати таку операцію в обліку та які податкові наслідки?

Фізособа-резидент Німеччини надає рекламні послуги ФОП на ІІІ групі-платнику ПДВ. Як уникнути подвійного оподаткування при виплаті доходу нерезиденту за рекламні послуги? Яку довідку йому можна надати, щоб він мав можливість зменшити суму податку в своїй країні, а не платити в повному обсязі?

Працівник надав авто підприємству у позичку. При цьому, працівник має право використовувати його для власних потреб. Пальне для господарських потреб придбавається підприємством і списується у межах норми. Чи можна складати подорожній лист один раз на місяць? Які показники спідометра у ньому вказувати?

Підприємство здає в оренду робочі місця (коворкінг). В рамках оренди планується надавати орендарям каву, чай, солодощі, воду, канцтовари тощо. Вартість останнього включається у вартість оренди. Які особливості документування, обліку, оподаткування зазначених витрат?

Підприємство - резидент України надає компанії Google рекламні послуги (експорт послуг, оплата в доларах США). Які податкові наслідки для платника податку на прибуток і ПДВ та платника ЄП?

Нерезидент безоплатно виконує для резидента України будівельні роботи на території України. Які особливості оподаткування операцій в рамках такого договору?

ТОВ має 2 учасника-фізособи з частками по 500 тис. грн. Частки вносилися до статутного капіталу ТОВ в грошовій формі. Тепер один учасник продає іншому свою частку за 1 грн. Які податкові наслідки виникають для учасників?