Католическая монахиня приняла ислам, проповедуя среди мусульманских повстанцев на юге Филиппин

Мерседита де Вера - бывшая католическая монахиня - в настоящее время живет в доме своих мусульманских друзей в городе Джоло на юге Филлиппин.

Мерседита де Вера - бывшая католическая монахиня - в настоящее время живет в доме своих мусульманских друзей в городе Джоло на юге Филлиппин, сообщает Портал-Кредо со ссылкой на IslamNews.Ru 30 декабря.

"В исламе я нашла успокоение моего разума и смысл жизни, - говорит она. – Это не просто мой выбор, это милость Аллаха, что Он повел меня по правильному пути. Если Бог избрал для людей этот путь, я буду по нему следовать, ведь ислам - это подчинение Богу".

Мерсидита прожила в монастыре 10 лет. Она приняла постриг в 1978 году, обучалась в Италии и Испании и объехала множество стран с миссионерской деятельностью.

В 1985 она поехала призывать к христианству мусульманских повстанцев Минданао.

"Оказавшись среди мусульман, которых уже тогда называли террористами, я увидела, что они никакие не террористы, а нормальные люди. Я узнала ислам и поняла, что это религия мира и милосердия", - рассказывает бывшая монахиня.

Оказавшись в Джоло, Мерсидита стала изучать Коран, чтобы познакомиться с религией местных жителей, и, к удивления для себя, нашла в этой книге "истинный смысл своей жизни".

"Мое возвращение в ислам стало самым прекрасным событием моей жизни, - убеждена Мерседита. - Я была христианской и приняла ислам в 40 лет. В исламе я нашла единобожие и чистоту веры".

В 1988 году Мерседита решила покинуть монастырь. Она спросила разрешение у настоятельницы и рассказала и причине своего желания уйти.

Но решение монахини стать мусульманкой восприняли в штыки. У женщины отобрали документы и отправили в психбольницу. Бывшие "сестры" посчитали ее сумасшедшей - они не могли поверить, что монахиня может принять ислам. Мерседите удалось бежать, она восстановила документы и уехала в Джоло к своим друзьям - мусульманам.

Став мусульманкой, Мерседита выучила арабский язык и сейчас преподает его в средней школе. Она работает бесплатно, потому что считает, что исламские знания должны быть доступны для всех.

Бедность не пугает мусульманку, она считает ее всего лишь одним из испытаний жизни.

Замуж захотела за молоденького косоглазого муслимчика - вот и перешла в ислам.

Эта ссылка подтверждает тезис апостатки. Нервическим дамочкам смотреть не советую. Но если захочется взглянуть, есть резон "бахнуть" барбовальчику.

Картинки тоже очень рукопожатные. Да, ислам это религия любви и млосердия.

То, что монахиня перешла в ислам нет ничего удивительного в нашем современном, глобальном мире. Исламисты тоже, ведь, переходят в христианство. Такие случаи есть, и не поодинокие. И сегодня уже нельзя сказать: А. вот видите, к нам перешли, значит наша вера хорошая, лучше всех и истинная! Нельзя так сказать, уже по тому одному, что завтра из нашей правильной веры, в ихнюю «поганскую», может перейти десяток наших действительно хороших людей. Бахвальство истинностью закончилось…

Мир, благодаря средствам соврем информатики и передвижения, общения, стал огромным плавильным духовным котлом, в котором переплавляются, прежде варившиеся отдельно культуры и религии. Хорошо это или плохо, ну, как нам знать? Бог, на высотах Своих, молчит, ничего не говорит, только безмолвно созерцает наши тараканьи перебежки… тараканьи бега…

Відвідувачі, що знаходяться в групі Гості, не можуть залишати коментарі в даній новині.

Архимандрит Феогност Пушков, кандидат богословия

Onufriy написал:

dutchak1 написал:

Зрозуміло, що в нас відносини між деякими церквами складні, але Заява Священного Синоду Української Православної Церкви (Православної Церкви України) від 24 Травня 2021 “Щодо систематичного втручання. ” в тому місці, де йдеться про рішення Великої Палати Верховного Суду по справі № 910/10011/19, є дуже неякісний текст. Можна догадуватися, що це цілком продукт українських юристів, які працюють чи надають послуги ПЦУ і цей текст сьогодні завдає шкоди репутації ПЦУ. Взагалі, до явища “український юрист” необхідно підходити дуже обережно. “Український юрист” це як “Советское шампанское”, і не советское і не шампанское. Що відбулось в дійсності? Там, на початках, було опубліковано тільки вступну і резолютивну частину, де дійсно позивачу було повністю відмовлено в задоволенні позову що і було, очевидно, юристами ПЦУ сприйнято як рішення про законність такої зміни підпорядкування. Тут треба було почекати повного тексту рішення, яке появилось тільки через місяць. Рішення складне і коротко його можна викласти так. Позивачам було відмовлено в задоволені позову в зв'язку з тим, що в дійсності релігійна громада с. Сутківці, Хмельницької області не змінила свого підпорядкування, не вийшла з юрисдикції Російської Православної Церкви в Україні (яка іменує себе УПЦ) та не ввійшла до Православної Церкви України. Про це свідчить навіть сьогоднішній запис про громаду в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. І суд пише, що реєстрація змін до статуту незавершена. Завершена буде тільки після внесення змін в ЄРД і тільки тоді це буде рахуватись змінами в статуті, які потім можна позовом визнавати недійсними, а "судове рішення про задоволення такої позовної вимоги є підставою для приведення суб`єктом державної реєстрації відомостей про Релігійну організацію, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у відповідність до відомостей статуту Релігійної організації в попередній редакції".

dutchak1 написал:

Очевидно йдеться про судове рішення, яке опубліковано на днях - рішення Великої Палати Верховного Суду по справі №910/10011/19 щодо законності зміни релігійною громадою с. Сутківці, Хмельницької області свого підпорядкування. Але треба ще чекати, там тільки вступна та резолютивна частини. Почитаєм, проаналізуєм, цікаво ж як суд розрулить ті правові гібриди, які утворені нашим придуркуватим релігійним законом. 😁

📎📎📎📎📎📎📎📎📎📎